Як стати донором крові. Розповідь третя

Так сталося, що темі донорства крові в останній час ми приділяємо досить багато уваги. Але це так стається само собою – одна публікація про допомогу призводить до звернень інших людей, ми, у свою чергу, не можемо відмовити, і намагаємося зробити все, щоб допомогти, і, відповідно, ланцюжок продовжується.

Але бувають виключення – декілька днів тому зверталася жінка з проханням знайти донорів з 0 (І)  (Rh−) (першою негативною), проте ми не змогли цього зробити – просто в колективі немає нікого з такою групою крові.

А ще часті звернення призводять до того, що все більше наших колег залучаються до справи донорства крові  — ми вже публікували  розповіді наших колег Юлії Мітяй та  Яни Пильникової про те, як вони вперше стали донорами. Сьогодні ми хочемо розповісти про ще одну свою колегу – Лілію Рой — судового експерта сектору балістичного обліку відділу криміналістичних видів досліджень Кіровоградського НДЕКЦ МВС, яка нещодавно теж вперше в житті здала кров.

Ліля — молодий співробітник, яка лише нещодавно після закінчення магістратури прийшла працювати у наш Центр, проте займається науковими дослідженнями, старанно опановує професію та намагається бути серед активної частини нашого колективу.

«Неодноразово бачила повідомлення з проханням про допомогу у здачі крові, але все не наважувалася» — розповідає Ліля – «Причини були різні – серед багатьох —  те, що такі проблеми, слава Богу, не стосувалися когось із моїх близьких, і невідомість самої процедури, і те, що у мене сама «популярна» група крові — А (ІI) (Rh+) (друга позитивна) – донорів же з такою групою і так вистачає (!), але для мене самою головною проблемною була наявність інформації про негативний вплив донорства на організм жінки – майбутньої матері. Тож коли я підійшла до своїх досвідчених у цій сфері колег за порадою, перечитала інформацію на спеціалізованому сайті ДонорUA – то всі сумніви розвіялися. Найбільший урок з цього – не вірити міфам, легендам і фейкам, а користуватися перевіреною інформацією від фахівців, а на рахунок «популярної» групи крові – так і випадків, коли потрібна кров таким людям, відповідно, теж пропорційна – через це до справи донорства потрібно долучатися всім, хто може це робити»!

Сама донація для Лілі пройшла буденно просто, з її слів «навіть дещо розчарувала – бо очікувала більш болючішу та складну процедуру – по закінченні встала з крісла та спокійно спустилася до реєстратури, жодних ознак погіршень стану здоров’я чи самопочуття не відчула».

Нам після цього залишається лише в чергове подякувати працівникам Кіровоградської обласної станції переливання крові за чуйність, увагу, відповідальність – коли б наші колеги не відвідували їхню установу – ми впевнені, що все пройде максимально швидко, комфортно і безпечно.