Щороку в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв трьох голодоморів – Голодомору 1932 – 1933 років та масових голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.
Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22-ох місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.
Але в ці сумні роковини, в часи протистояння відкритій агресії рашистів, ми повинні не тільки вшановувати світлу пам’ять безневинних жертв, а й пам’ятати, що стало першопричиною цього – розбрат серед українського народу, що призвів до втрати державності і окупації совєтами України.
Тож єднаємося, шановний багатонаціональний український народе, бо ворог у нас сьогодні – той самий, що вбив страшною, мученицькою смертю мільйони наших співгромадян!
Вічна пам’ять всім, кого забрав страшний укіс Голодомору…
Пам’ятаємо, щоб не допустити знову!