- Хто такий викривач?
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», викривач — це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції», якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її:
- трудовою діяльністю;
- професійною діяльністю;
- господарською діяльністю;
- громадською діяльністю;
- науковою діяльністю;
- проходженням служби;
- навчанням;
- участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Важливо!
Викривач не є «інформатором» у побутовому розумінні цього слова. Його діяльність спрямована на захист публічного інтересу, запобігання корупції та забезпечення доброчесності у діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
- Ознаки викривача
Для набуття статусу викривача одночасно повинні бути наявні такі умови:
- Повідомлення подає фізична особа
Статус викривача може набути громадянин України, іноземець або особа без громадянства.
- Інформація отримана у зв’язку з діяльністю особи
Інформація повинна бути отримана під час здійснення трудової, професійної, службової, господарської, громадської або наукової діяльності, проходження служби чи навчання.
- Повідомлення містить фактичні дані
Повідомлення повинно містити конкретні відомості, які можуть бути перевірені, зокрема щодо:
- обставин можливого правопорушення;
- часу та місця події;
- осіб, які можуть бути причетними;
- інших відомостей, що мають значення для перевірки повідомлення.
- Добросовісність викривача
На момент повідомлення особа повинна мати обґрунтоване переконання, що наведена інформація є достовірною.
- Канали повідомлення про можливі факти корупції
Відповідно до статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції», повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень можуть подаватися через:
3.1. Внутрішні канали
Це способи повідомлення в межах органу, установи або організації, де працює особа.
До внутрішніх каналів належать:
- безпосередній керівник;
- керівник установи;
- уповноважена особа (підрозділ) з питань запобігання та виявлення корупції;
- спеціальні внутрішні засоби повідомлення, визначені установою.
Для працівників НДЕКЦ таким каналом може бути звернення до керівництва Центру або уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції.
3.2. Зовнішні канали
Зовнішній канал — це повідомлення до органів, які мають повноваження здійснювати розгляд та перевірку таких повідомлень.
До них можуть належати:
- Національне агентство з питань запобігання корупції;
- органи прокуратури;
- органи Національної поліції;
- Національне антикорупційне бюро України;
- інші спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції відповідно до компетенції.
3.3. Регулярні канали
Регулярні канали — це повідомлення через уповноважені державні органи, які здійснюють контроль або нагляд у відповідній сфері діяльності.
3.4. Єдиний портал повідомлень викривачів
Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» функціонує Єдиний портал повідомлень викривачів, який забезпечує можливість подання повідомлень та їх опрацювання з дотриманням вимог щодо захисту інформації.
Портал забезпечує:
- подання повідомлень;
- облік повідомлень;
- контроль за строками їх розгляду;
- захист інформації про викривача.
- Вимоги до повідомлення викривача
Для ефективного розгляду повідомлення бажано зазначити:
- прізвище, ім’я, по батькові особи (за бажанням, якщо повідомлення не є анонімним);
- опис обставин можливого правопорушення;
- інформацію про особу або осіб, які можуть бути причетними;
- час, місце та спосіб вчинення можливого порушення;
- документи або інші матеріали, які підтверджують наведені факти (за наявності).
Повідомлення не повинно містити лише припущення або оцінки без зазначення конкретних обставин.
- Право викривача на захист
Відповідно до статті 53 Закону України «Про запобігання корупції», держава гарантує захист викривачів, які повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.
Захист включає:
- захист трудових прав;
- право на конфіденційність;
- захист від переслідування;
- можливість отримання правової допомоги;
- інші гарантії, визначені законодавством.
- Заборона негативних заходів впливу
Відповідно до статті 53-4 Закону України «Про запобігання корупції», викривач та його близькі особи захищаються від негативних заходів впливу у зв’язку з повідомленням.
До таких заходів можуть належати:
- звільнення;
- примушування до звільнення;
- притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- створення несприятливих умов праці;
- переведення без законних підстав;
- зміна істотних умов праці;
- відмова у просуванні по службі;
- інші дії, які мають ознаки переслідування.
Важливо
Якщо працівник вважає, що щодо нього застосовуються негативні заходи впливу через повідомлення про корупцію, він має право звернутися:
- до Національного агентства з питань запобігання корупції;
- до суду;
- до інших компетентних органів відповідно до ситуації.
У справах щодо застосування негативних заходів впливу у зв’язку з повідомленням викривача закон покладає обов’язок доведення правомірності відповідних рішень роботодавця на сторону, яка їх прийняла.
- Конфіденційність та анонімність повідомлення
Відповідно до статті 53-5 Закону України «Про запобігання корупції», забороняється розголошення інформації про особу викривача, його близьких осіб або інших відомостей, які можуть ідентифікувати викривача.
Доступ до такої інформації може надаватися лише у випадках, передбачених законом.
Анонімне повідомлення
Особа має право подати повідомлення без зазначення своїх даних.
Анонімне повідомлення розглядається за умови, що воно:
- містить конкретну інформацію;
- стосується конкретних осіб;
- містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
- Захист від відповідальності
Відповідно до статті 53-8 Закону України «Про запобігання корупції», викривач звільняється від юридичної відповідальності у визначених законом випадках за повідомлення інформації про можливі факти корупції.
Зокрема, особа не несе відповідальності за повідомлення інформації, якщо вона діяла добросовісно та мала обґрунтоване переконання у достовірності такої інформації.
- Винагорода викривачу
Відповідно до статті 53-7 Закону України «Про запобігання корупції», право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину. Розмір винагороди становить 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.
- Порядок розгляду повідомлень викривачів
Відповідно до статті 53-2 Закону України «Про запобігання корупції», повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону підлягають розгляду у порядку, визначеному законодавством.
Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» та які можуть бути перевірені.
10.1. Попередній розгляд повідомлення
Повідомлення, яке надійшло через внутрішні або зовнішні канали повідомлення, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк не більше 10 робочих днів з дня внесення інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів.
Під час попереднього розгляду встановлюється:
- чи містить повідомлення фактичні дані про можливе порушення;
- чи належить розгляд питання до компетенції органу або установи;
- чи відповідає повідомлення вимогам Закону України «Про запобігання корупції».
10.2. Результати попереднього розгляду
За результатами попереднього розгляду можливі такі рішення:
- Якщо повідомлення відповідає вимогам закону
Проводяться відповідні заходи перевірки.
У разі підтвердження викладених фактів:
- вживаються заходи реагування;
- винні особи можуть бути притягнуті до відповідальності;
- за наявності ознак кримінального правопорушення матеріали передаються відповідному правоохоронному органу.
- Якщо повідомлення не відповідає вимогам Закону
Його розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що повідомляється особа, яка здійснила повідомлення.
- Якщо повідомлення не належить до компетенції установи
Розгляд припиняється, а особі роз’яснюється порядок звернення до органу, уповноваженого здійснювати розгляд або розслідування відповідних фактів.
10.3. Проведення перевірки та дисциплінарного провадження
Якщо за результатами попереднього розгляду інформація підтверджується та є підстави для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, проводиться дисциплінарне провадження.
Строк такого провадження:
- не більше 30 днів;
- у разі неможливості завершення перевірки — може бути продовжений до 45 днів;
- повторне продовження строку не допускається.
10.4. Передача матеріалів компетентним органам
Якщо під час розгляду повідомлення виявлено ознаки:
- корупційного правопорушення;
- правопорушення, пов’язаного з корупцією;
- кримінального правопорушення,
матеріали передаються відповідним спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції або іншим органам відповідно до їх компетенції.
10.5. Інформування викривача
Особі, яка здійснила повідомлення, надається інформація про результати:
- попереднього розгляду;
- дисциплінарного провадження (якщо воно проводилося).
Інформація надається у строк трьох робочих днів з дня завершення відповідного розгляду або провадження.
- Алгоритм дій працівника НДЕКЦ при виявленні можливих фактів корупції
Крок 1. Оцініть отриману інформацію
Переконайтеся, що інформація стосується можливих:
- корупційних правопорушень;
- пов’язаних із корупцією правопорушень;
- порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Крок 2. Зафіксуйте фактичні обставини
Необхідно зазначити:
- що саме сталося;
- коли і де це відбулося;
- хто може бути причетним;
- які документи або інші докази існують.
Крок 3. Оберіть канал повідомлення
Працівник може скористатися:
- внутрішнім каналом установи;
- уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції;
- зовнішнім каналом (НАЗК або інший компетентний орган);
- Єдиним порталом повідомлень викривачів.
Крок 4. Збережіть інформацію про подання повідомлення
Рекомендується зберегти:
- копію повідомлення;
- підтвердження його направлення;
- реєстраційний номер (за наявності).
Крок 5. У разі тиску — повідомте про порушення прав
Якщо після повідомлення про корупцію виникають:
- погрози;
- переслідування;
- тиск;
- незаконні кадрові рішення;
необхідно звернутися:
- до уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції;
- до НАЗК;
- до суду;
- до правоохоронних органів — залежно від характеру ситуації.
- Відповідальність за порушення прав викривача
Порушення гарантій захисту викривача може мати наслідком застосування заходів юридичної відповідальності.
Адміністративна відповідальність
Відповідно до статті 172-9-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення встановлених законом вимог щодо захисту викривачів тягне за собою адміністративну відповідальність.
Кримінальна відповідальність
У разі якщо дії щодо викривача містять склад кримінального правопорушення, винні особи можуть бути притягнуті до відповідальності відповідно до Кримінального кодексу України.
Захист трудових прав
Відповідно до статті 53-4 Закону України «Про запобігання корупції», викривач має право на захист від негативних заходів впливу у зв’язку з повідомленням.
У разі порушення трудових прав викривач може вимагати:
- поновлення на роботі;
- виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- відшкодування матеріальної та моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
- Заходи безпеки для викривача
У разі якщо викривач або його близькі особи беруть участь у кримінальному провадженні та існує реальна загроза їхньому життю, здоров’ю, житлу або майну у зв’язку з повідомленням про кримінальне правопорушення, до них можуть застосовуватися заходи безпеки відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Застосування заходів безпеки можливе за наявності достатніх даних, які свідчать про існування загрози.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», можуть застосовуватися такі заходи безпеки:
- особиста охорона особи, її житла та майна;
- видача спеціальних засобів індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку;
- використання технічних засобів контролю та прослуховування телефонних переговорів у випадках, передбачених законом;
- заміна документів та зміна зовнішності у випадках, передбачених законом;
- зміна персональних даних;
- переселення в інше місце проживання;
- зміна місця роботи або навчання;
- забезпечення конфіденційності відомостей про особу, яка перебуває під захистом.
Рішення про застосування заходів безпеки приймається органом дізнання, слідчим, прокурором або судом відповідно до компетенції та порядку, встановленого законодавством.
Важливо! Сам факт подання повідомлення про можливі факти корупції не означає автоматичного застосування заходів безпеки. Для їх застосування необхідна наявність передбачених законом підстав, зокрема реальної загрози життю, здоров’ю, житлу або майну викривача чи його близьких осіб.
- Відмінність між викривачем і свідком
| Ознака | Викривач | Свідок |
| Джерело інформації | Інформація отримана у зв’язку з трудовою, професійною, службовою або іншою діяльністю | Будь-яка інформація про обставини справи |
| Підстава участі | Добровільне повідомлення про можливі порушення | Виклик уповноваженого органу |
| Захист | Спеціальні гарантії за Законом України «Про запобігання корупції» | Захист відповідно до процесуального законодавства |
| Конфіденційність | Особливий режим захисту даних викривача | Загальний порядок захисту учасників провадження |
| Винагорода | Може бути передбачена законом у визначених випадках | Не передбачена |
- Повідомлення про корупцію є реалізацією права громадянина на участь у запобіганні корупції.
- Викривач не зобов’язаний самостійно доводити факт правопорушення — його завдання повідомити відомі йому факти.
- Добросовісне повідомлення про можливі порушення не повинно бути підставою для переслідування працівника.
- Захист викривачів є одним із ключових механізмів забезпечення доброчесності державної служби.
Матеріали для викривачів: Гайд у форматі коміксу
https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2025/Gaid_vykryvachiv_NAZK.pdf
Законодавство для викривачів
https://nazk.gov.ua/uk/zakonodavstvo/
Нормативно-правова база з питань запобігання та протидії корупції
https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/antikorupcijna-diyalnist/normativno-pravova-baza