22 червня 1941 року о четвертій годині ранку два людиноненависницьких режими зійшлися в кривавому протистоянні, в горнилі якого загинули десятки мільйонів людей.
Саме в цей день раннім світанком на мирні українські міста та села посипалися бомби, а люди прокинулися від вибуху снарядів та мін, гуркоту танків та виття сирен… У цей час поряд зі злочинами гітлерівської Германії Україна зазнала злочинів комуністичного режиму: розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їхніх етнічних земель та багато інших…
Через багато років нові послідовники націонал-фашистської ідеології – рашисти, в деталях повторили злочин своїх кумирів – без оголошення війни, будь-яких підстав та причин о четвертій годині зимового ранку 24 лютого 2022 року напавши на нашу державу, завдаючи ракетно-бомбових ударів по українських містах і селах, вбиваючи та катуючи людей, знищуючи мирну інфраструктуру та підриваючи дамби…
Тому сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії росії, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову зі зброєю в руках захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
Ми схиляємо голови перед мужністю і нескореністю нашого народу, який знайшов у собі сили вистояти і вижити у всі часи, який і сьогодні піднявся на бій за свою свободу та незалежність!
Вічна пам’ять загиблим. Честь і слава героям!
Впевнені у нашій Перемозі! Все буде Україна!