1. Що таке приватний інтерес?
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес — це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними або юридичними особами, членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Наявність приватного інтересу сама по собі не є порушенням законодавства. Водночас, якщо такий інтерес може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання службових повноважень, він може призвести до виникнення конфлікту інтересів.
Приклади приватного інтересу
Майновий інтерес:
- право власності на майно;
- корпоративні права;
- акції;
- інвестиції;
- боргові зобов’язання;
- очікування матеріальної вигоди.
Немайновий інтерес:
- сімейні чи родинні відносини;
- дружні або неприязні стосунки;
- членство у громадських чи політичних організаціях;
- намір отримати підвищення по службі;
- домовленість про майбутнє працевлаштування;
- інші позаслужбові зв’язки.
- Що таке конфлікт інтересів?
Відповідно до абзаців одинадцятого та тринадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», конфлікт інтересів поділяється на потенційний та реальний.
Потенційний конфлікт інтересів
Потенційний конфлікт інтересів — це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття нею рішень чи вчинення або невчинення дій.
Приклад
Працівнику стало відомо, що найближчим часом йому може бути доручено проведення експертизи щодо матеріалів, які стосуються його близької особи.
Реальний конфлікт інтересів
Реальний конфлікт інтересів — це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій.
Приклад
Працівник проводить експертне дослідження у кримінальному провадженні, де учасником є його близька особа або особа, з якою його пов’язують дружні чи інші позаслужбові відносини.
- Обов’язки працівника
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особа, зазначена у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язана:
- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів;
- не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вона дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального або потенційного конфлікту інтересів, повідомити про це безпосереднього керівника;
- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
- вжити заходів щодо врегулювання реального або потенційного конфлікту інтересів.
- Алгоритм дій працівника
Крок 1. Виявіть приватний інтерес
Оцініть, чи може він вплинути на виконання ваших службових повноважень.
Якщо виникають сумніви щодо наявності конфлікту інтересів, доцільно повідомити про це керівника.
Крок 2. Повідомте безпосереднього керівника
Повідомлення рекомендується оформити письмово.
У ньому необхідно зазначити:
- обставини виникнення приватного інтересу;
- службові повноваження, яких він стосується;
- можливий вплив на об’єктивність або неупередженість.
Крок 3. Не приймайте рішень в умовах реального конфлікту інтересів
До врегулювання конфлікту інтересів працівник не повинен приймати рішення або вчиняти дії, якщо вони здійснюються в умовах реального конфлікту інтересів.
Крок 4. Виконайте рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів
Після розгляду повідомлення необхідно виконати рішення керівника щодо визначеного способу врегулювання конфлікту інтересів.
- Способи врегулювання конфлікту інтересів
Відповідно до статей 29–34 Закону України «Про запобігання корупції», конфлікт інтересів може бути врегульований шляхом:
- усунення особи від виконання відповідного завдання;
- застосування зовнішнього контролю за виконанням службових повноважень;
- обмеження доступу до певної інформації;
- перегляду обсягу службових повноважень;
- переведення на іншу посаду;
- звільнення особи (якщо конфлікт інтересів неможливо врегулювати іншим способом і це передбачено законом).
- Кому повідомляти?
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів працівник зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня повідомити про це:
- безпосереднього керівника;
- Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — якщо працівник перебуває на посаді, яка не передбачає наявності безпосереднього керівника;
- колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, якщо особа є членом такого органу.
У разі виникнення питань щодо застосування вимог антикорупційного законодавства працівник може звернутися за роз’ясненням або консультацією до уповноваженого з антикорупційного законодавства Кіровоградського НДЕКЦ МВС. Така консультація не звільняє працівника від обов’язку своєчасно повідомити про реальний або потенційний конфлікт інтересів у порядку, визначеному статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції».
- Обмеження щодо одержання подарунків
Відповідно до статті 23 Закону України «Про запобігання корупції», особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити чи одержувати подарунки:
- у зв’язку зі здійсненням службових повноважень;
- від осіб, які перебувають у підпорядкуванні.
Допускається прийняття подарунків, що відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, лише за умови дотримання обмежень, установлених статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції».
Якщо пропонують подарунок
Працівнику рекомендується:
- відмовитися від його отримання;
- за можливості залучити свідків;
- повідомити безпосереднього керівника;
- діяти відповідно до внутрішніх документів установи.
- Відповідальність
Відповідно до статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративна відповідальність настає за:
- неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів;
- вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Крім адміністративної відповідальності, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності відповідно до законодавства України.
Важливо! Обов’язок повідомляти, передбачений статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», поширюється як на реальний, так і на потенційний конфлікт інтересів. Водночас адміністративна відповідальність за статтею 172-7 КУпАП встановлена саме за неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах такого конфлікту.
- Важливо пам’ятати
✔ Наявність приватного інтересу не означає автоматичного порушення закону.
✔ Основним обов’язком працівника є своєчасне повідомлення про реальний або потенційний конфлікт інтересів та вжиття заходів щодо його врегулювання.
✔ Якщо виникають сумніви щодо наявності конфлікту інтересів, доцільно повідомити про це безпосереднього керівника та звернутися за консультацією до уповноваженої особи (підрозділу) з питань запобігання та виявлення корупції.
10. Корисні ресурси
- База знань НАЗК — детальні роз’яснення, шаблони повідомлень, приклади врегулювання конфліктів.
- Методичні рекомендації
11. Нормативно-правова база з питань запобігання та протидії корупції
https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/antikorupcijna-diyalnist/normativno-pravova-baza